МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ ГРОМАД З УРАХУВАННЯМ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА НАДЗВИЧАЙНИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

У статті запропоновано теоретико-прикладні засади реалізації механізмів публічного управління соціальним капіталом громад із урахуванням особливостей економічного регулювання рибного господарства для виявлення інституційних бар’єрів, перспектив впровадження циркулярних моделей економіки та можливостей для інтеграції цифрових і соціальних інновацій у практику управління на місцевому рівні. Розроблена теоретико-прикладна модель публічного управління розвитком рибного господарства в громадах, за умов надзвичайних викликів, з урахуванням воєнного стану, економічної турбулентності, кліматичних ризиків, свідчить про доцільність інтеграції цифрових інструментів, соціальних інновацій та економічного регулювання задля підвищення ефективності управлінських рішень. Акцентована увага на тому, залучення ветеранів до зайнятості в аквакультурі сприяє соціальній реабілітації, формуванню нового соціального капіталу. Оцінка ефективності моделі дозволяє порівнювати результати за громадами, орієнтуючись на фактичні показники впливу. У перспективі така модель може стати основою для формування національних політик у сфері блакитної економіки, ґрунтуючись на принципах інклюзивності, циркулярності та децентралізації. Вказано, що умови післявоєнного відновлення, вплив кліматичних змін і технологічного прогресу сприятимуть формуванню нової системи публічного управління соціальним капіталом на місцевому рівні. Для галузі рибного господарства, громади виступають не лише як споживачі, а як ініціатори системних перетворень, здатних формувати власні прогнози розвитку через економічну мотивацію та цифрові інструменти.