ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ЯК КАТАЛІЗАТОР ЕФЕКТИВНОГО ПРОЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-338-96Ключові слова:
цифровізація, веб-портал, е-урядування, інноваційний розвиток громад, проєкт, етапи реалізації проєктівАнотація
У контексті децентралізації й цифрової трансформації територіальні громади України все активніше впроваджують цифрові платформи для спрощення системи управління проєктами,
Мета дослідження полягає у практичному обґрунтуванні можливостей застосування цифрових платформ у проєктному управлінні територіальними громадами України в умовах війни і воєнного стану в країні.
У процесі дослідження використовувалися універсальні методи наукового пізнання. У дослідженні застосовано методи системного аналізу, кейс-метод, компаративний порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду, а також логічне узагальнення для визначення ефектів цифрових інструментів на всіх стадіях проєктного циклу.
Здійснено комплексний огляд цифрових платформ, які застосовуються у проєктному управлінні територіальних громад. Проаналізовано функціональні можливості універсальних інструментів. Окремо досліджено спеціалізовані платформи, створені для електронної демократії та фінансової прозорості, серед яких ключове місце посідають e-DEM (петиції, бюджет участі, громадські обговорення), Prozorro (електронні закупівлі), «Дія» (портал державних послуг), а також портали відкритих бюджетів і публічних фінансів. Також здійснено якісне порівняння українських цифрових рішень із досвідом Польщі та Естонії. Встановлено, що Україна за короткий період досягла значного прогресу у впровадженні єдиних національних платформ, зокрема Prozorro та «Дія», які забезпечують централізований доступ до публічних сервісів і є порівнюваними з польськими та естонськими аналогами. Польський досвід показав системність у розвитку громадських бюджетів та партисипації, тоді як Естонія стала взірцем цифрової інтеграції реєстрів та е-врядування. На основі дослідження систематизовано ключові функціональні можливості цифрових платформ у розрізі етапів проєктного циклу. Визначено, що цифрові інструменти сприяють забезпеченню прозорості завдяки відкритим даним (Prozorro, бюджети), оперативності – через автоматизацію процедур та дистанційне управління (Дія), громадській участі – через електронні консультації, голосування та бюджети участі (e-DEM), а також контролю – через механізми зворотного зв’язку, онлайн-моніторинг виконання проєктів та доступ до звітності. Висновки підкреслюють, що цифрові платформи виконують роль інституційного каркасу для формування культури підзвітності, взаємодії та інноваційного розвитку в системі місцевого самоврядування.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Роман ПОЛІКРОВСЬКИЙ (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

