ІНВЕСТУВАННЯ ЗА ЕSG-ПРИНЦИПАМИ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті констатовано, що традиційна модель економічного зростання металургії за рахунок експорту енергоємної продукції більше не працює, потрібні нові імпульси та дієві інструменти трансформації нині існуючої моделі економічного зростання до новітньої моделі – моделі низьковуглецевого виробництва. Акцентовано на значимості ЕSG-інвестування в процесі трансформації до низьковуглецевої економіки та його впливі на конкурентоспроможність підприємств. Обґрунтовано, що запровадження ЕSG-інвестування потребує на формування певного регуляторного середовища, і відповідно на уточнення змістовної складової даного поняття та його операціоналізацію, приведення поняття до такого виду, який дозволить з ним працювати на практичному рівні, оперувати ним при вирішенні конкретних аналітичних і прогнозних завдань, верифікувати чи спростовувати гіпотези дослідження. Запропоновано авторське визначення ЕSG-інвестування як інвестування, спрямованого на мінімізацію ЕSG-ризиків, зниження забруднення навколишнього середовища до рівнів, що не шкодять здоров’ю людини і природним екосистемам, а також на посилення соціальної відповідальності та поліпшення корпоративного управління. Обґрунтовано, що запізнення України з ратифікацією міжнародних нормативно-правових актів із запровадження ЕSG-інвестування та ігнорування світового досвіду з формування регуляторного середовища інвестування за ЕSG-принципами загрожують підприємствам металургії втратою інвесторів, і відповідно конкурентних позицій на світовому ринку металопродукції. На конкретних прикладах зі світового досвіду, доведено необхідність визнання стандартизації звітності з впливу бізнесу на клімат та довкілля, одним з пріоритетних питань формування регуляторного середовища ЕSG-інвестування. Визначено арсенал дієвих заходів з формування регуляторного середовища ЕSG-інвестування, запровадження якого у вітчизняній практиці дозволить приймати ефективні та оптимальні управлінські рішення щодо збереження позицій вітчизняних металургійних підприємств у ТОП-10 країн-лідерів з виробництва металопродукції.