ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЙ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ КОРПОРАТИВНИХ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Показано, що дивідендна політика корпоративного аграрного підприємства є одним із визначальних чинників формування його інвестиційної привабливості на фондовому ринку й реалізується компанією відповідно до прийнятої топ-менеджментом стратегії. Розроблено алгоритм стратегування ефективної дивідендної політики корпоративних аграрних підприємств, що включає: аналіз бізнес-середовища й оцінювання чинників, що впливають на дивідендну політику підприємства; вибір типу дивідендної політики; обґрунтування співвідношення розподілу чистого прибутку між реінвестуванням та дивідендними виплатами й вибір дивідендної стратегії; встановлення коефіцієнта дивідендних виплат та суми дивіденду на акцію; аналіз і оцінювання ефективності реалізації корпоративної дивідендної політики й коригування її стратегічних цілей. Обґрунтовано, що оцінювання ефективності реалізації стратегії дивідендної політики корпоративного аграрного підприємства необхідно здійснювати з позицій ризиковості інвестування в акції компанії й стабільності дивідендних виплат протягом досліджуваного періоду. Розроблено методичний підхід до оцінювання стабільності дивідендних виплат базуючись на теорії імовірностей і експертному методі. Запропонований метод охоплює оцінки регулярності виплат і мінливості розміру виплат дивідендів, базуючись на даних про суму дивіденду на акцію. Проаналізовано ефективність реалізації стратегій дивідендної політики провідних корпоративних аграрних підприємств України за 2010-2021 рр. Встановлено, що основними проблемами є нерегулярність виплат дивідендів, їх висока варіабельність, ризиковість цінних паперів, а також повна незахищеність інтересів міноритарних акціонерів, що вже сформувало багаторічний негативний імідж аграрних компаній, зокрема на міжнародних фондових біржах. Показано, що інституційною базою ефективної дивідендної стратегії корпоративних аграрних підприємств має бути розвиток національного фондового ринку, трансформація й адаптація моделей корпоративного управління, а також нормативне забезпечення дивідендної політики.