ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ АКТИВІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-304-2(2)-47Ключові слова:
валовий внутрішній продукт, інвестиції в основний капітал, капітальні інвестиції, прямі іноземні інвестиції, інтенсивність інвестицій, інвестиційні ризики, страхуванняАнотація
Інвестиції безумовно є головним каталізатором розвитку будь-якої країни. Без відповідного рівня інвестицій неможливе відновлення та успішне майбутнє України. Незважаючи на ґрунтовні дослідження тенденцій вітчизняного та іноземного інвестування, недостатньо уваги приділяється аналізу впливу кризових явищ на динаміку й структуру інвестицій. Подальшого опрацювання вимагає пошук основних напрямків активізації інвестиційних процесів в умовах гострої потреби у фінансових ресурсах для відновлення України. Метою статті є дослідження основних тенденцій, ризиків та перспектив активізації інвестиційних процесів в Україні. В статі проведено аналіз динаміки та вивченні найбільш вагомі чинники впливу на основні соціально-економічні показники України за 1997-2020 рр. Здійснена оцінка рівня інтенсивності інвестицій в економіку України за 1995-2020 рр., яка показала, що лише впродовж п’яти років (2004-2008 рр.) інтенсивність інвестицій перевищила планку у 20%. Україна так і не відновилася після світової фінансової кризи 2008-2009 рр. Досліджено особливості впливу непередбачуваних чинників та кризових явищ на обсяги та структуру залучення інвестицій з різних джерел фінансування. Проведено дослідження динаміки прямих іноземних інвестицій за 1995-2020 рр. Окреслено основні напрямки та передумови активізації інвестицій в економіку країни, що фактично знаходиться у стані війни, а також її повоєнного відновлення. Встановлено, що для повномасштабного залучення інвестицій від інвестиційних фондів, приватних інвесторів та грантових коштів надважливе значення має наявність доступної й достовірної інформації про перспективні інвестиційні проекти та можливі вигоди від їхньої реалізації; ефективні інструменти державного управління; прозора система верифікації проектів та ефективна система моніторингу їх результатів з можливістю обміну інформацією; мінімізація корупційних ризиків; відпрацювання механізму страхування інвестиційних ризиків під час війни.