УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ: СТРАТЕГІЧНИЙ ВИМІР
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-334-68Ключові слова:
зміни, стратегічні зміни, стратегії впровадження змін, адаптація, стратегічний континуумАнотація
У статті досліджено вплив зовнішнього середовища на стратегії змін. Охарактеризовано чинники, що зумовлюють необхідність змін у сучасних організаціях, зокрема технологічні, економічні та соціокультурні трансформації. Висвітлено відмінності між зовнішніми та внутрішніми причинами змін. До зовнішніх віднесено фактори, які виникають у зовнішньому середовищі, зокрема зміни ринку, технологій, законодавства та інші. Внутрішні причини пов’язані із реалізацією стратегії, культурою організації та діями її персоналу. Зміна визначена як процес перетворення, що може бути реакцією на зовнішні або внутрішні впливи, здійснюватися на різних рівнях і у різних сферах: економічній, соціальній, технологічній.
Окрему увагу приділено поняттю стратегічних змін, які мають систематичний і плановий характер, передбачають глибокі трансформації, і може включати реорганізацію бізнес-процесів, зміну стратегії розвитку, впровадження нових технологій або культурні зміни, спрямовані на досягнення конкретних (стратегічних) цілей організації.
Описано типи стратегічних змін: адаптація до невеликих змін, реконструкція як швидкі перетворення, еволюція як поступовий розвиток та революція, яка передбачає радикальні зміни для досягнення нових цілей. Підкреслено, що організації, які здатні адаптуватися до економічних, технологічних, соціокультурних та інших змін, мають значно більші шанси на успіх і конкурентоспроможність на ринку.
У статті розглянуто стратегії впровадження змін, які включають директивний підхід, який забезпечує швидкі реакції на кризові ситуації; підхід, що базується на переговорах для зменшення опору; нормативну стратегію для підвищення відповідальності персоналу; аналітичний підхід, орієнтований на прийняття обґрунтованих рішень на основі даних, та стратегію, орієнтовану на дії, яка враховує поступові експерименти. Стратегічний континуум (за Дж. Коттером і Л. Шлезінгером) розглянуто як засіб вибору стратегії змін.