ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ: ВІД КЛАСИЧНОГО ПОКРАЩЕННЯ БІЗНЕС-КЛІМАТУ ДО ПОДОЛАННЯ ВИКЛИКІВ ВІЙНИ

Анотація

У дослідженні розкрито актуальність проблеми спаду ділової активності населення в умовах повномасштабної війни, що закономірно, а також обґрунтування дієвих та ефективних засобів державної політики відновлення стимулів до ведення бізнесу. Метою статті є ідентифікація нових викликів державної політики розвитку підприємництва в умовах війни, узагальнення існуючих та розробка нових інструментів і засобів державної політики стимулювання розвитку підприємництва в системі функціонування та розвитку національної економіки. Констатовано, що розвиток підприємництва у значній мірі обумовлюється сприятливим для цього бізнес-кліматом. Своєю чергою, його базисними характеристиками слугують  відсутність або принаймні низький природний рівень трансакційних витрат ведення бізнесу, прозорість інформації та конкуренції, належний рівень захисту права приватної власності. Зроблено висновок, що подальше покращення бізнес-середовища України потребує реалізації комплексу організаційних та економічних інструментів, орієнтованих на покращення доступності малих і середніх суб’єктів підприємництва до ринків, захист і доступність прав діяльності, залучення господарських ресурсів, розвиток ринкової та бізнес-інфраструктури, захист інформації, залучення управлінських технологій, впровадження інвестицій та інновацій. Виявлено найбільш критичні проблемні аспекти (виклики) вітчизняного бізнесу в умовах війни, причому з урахуванням галузевої специфіки. Встановлено, що держава у своїй політиці стимулювання розвитку підприємства в умовах війни повинна враховувати такі аспекти, як страхування, збереження матеріально-технічної та техніко-технологічної бази підприємств, допомога в залученні дешевих довгострокових кредитів у відбудову, збереження та модернізацію виробничих потужностей, покращення системи забезпеченості підприємств обіговим капіталом, збереження людського та зокрема трудового і інтелектуально-кадрового капіталу вітчизняних суб’єктів підприємництва.