ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-316-2-25Ключові слова:
зміна, управління змінами, модель, розвиток, опір змінамАнотація
У статті досліджено існуючі моделі управління змінами, зокрема: модель перетворень бізнесу К. Левіна, модель ADKAR Д. Хейатта, модель Маккінсі (McKinsey), модель 8 сил Дж. Коттера, теорія Е і теорія О, модель айсберг управління змінами В. Крюгера, модель переходу В. Бріджеса. Модель перетворень бізнесу К. Левіна – одна з найпопулярніших і найуспішніших моделей управління змінами, включає 3 етапи процесу змін, а саме: 1) розморожування, 2) зміни, 3) заморожування. Модель ADKAR – автор Д. Хейатт, включає 5 етапів, зокрема: 1) awareness (поінформованість) – усвідомлення необхідності змін; 2) desire (бажання) – бажання підтримувати та брати участь у змінах; 3) knowledge (знання) – знання як змінювати(ся); 4) ability (здатність) – здатність набувати нових навичок; 5) reinforcement (компенсація) – підтримка консолідації змін. Модель Маккінсі (McKinsey) 7-S – містить сім взаємопов'язаних елементів: 1) загальні цінності, 2) навички, 3) персонал, 4) стиль, 5) стратегія, 6) структура, 7) системи. Модель 8 сил Дж. Коттера полягає у наступному: 1) створіть відчуття невідкладності, 2) побудуйте управлінську коаліцію, 3) сформуйте стратегічне бачення та ініціативи, 4) завербуйте армію добровольців, 5) активізуйте дії, усуваючи бар'єри, 6) генеруйте короткострокові перемоги, 7) підтримуйте досягнення, 8) інституалізуйте зміни. Теорії Е та О організаційних змін М. Бір та Н. Норія виокремлюють дві полярні концепції організаційного розвитку, кожна з яких визначає відповідну стратегію змін. Теорія Е виходить із фінансових цілей і орієнтується на їх ефективне досягнення, теорія О розглядає організацію як систему, що сама розвивається, і більшою мірою орієнтована на корпоративну культуру, цілі та мотиви співробітників організації. Модель айсберг управління змінами, яка запропонована В. Крюгером, дозволяє сформувати типи реалізації змін на основі виду змін та стратегії, яку слід застосовувати. Модель переходу В. Бріджеса більше орієнтована на перехід, а не на зміну, і складається з 3 етапів: 1) закінчення, втрата та відпускання втраченого, 2) нейтральна зона, 3) новий початок. Зроблено відповідні висновки.