ФІНАНСОВІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ СПРИЯННЯ ЦИРКУЛЯРНІЙ ЕКОНОМІЦІ: СТАЛИЙ РОЗВИТОК І КЛІМАТИЧНА НЕЙТРАЛЬНІСТЬ ЯК ТРИГЕРИ ОЗЕЛЕНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ РИНКІВ КАПІТАЛУ

Анотація

Мета статті полягає у визначенні сталого розвитку і кліматичної нейтральності як тригерів озеленення міжнародних ринків капіталу, що дозволить започаткувати процес виокремлення класу фінансових та інвестиційних інструментів, що сприяють циркулярній економіці. Стверджується, що врахування соціальних та екологічних факторів при визначенні якості фінансових та інвестиційних активів ставатиме новою реальністю, що свідчить про те, що фінансовий сектор відіграватиме ключову роль у мобілізації капіталу, необхідного для реалізації глобальної програми сталого розвитку і розвитку циркулярної економіки. Стале фінансування ставатиме самоціллю і передумовою для полегшення та прискорення циркулярного, зеленого і сталого переходу. Встановлено, що концепція циркулярної економіки (ЦЕ) все ще знаходиться на стадії теоретичного конструювання, а її остаточне визначення все ще далеке від досягнення консенсусної позиції в науковому співтоваристві. Аналіз фундаментальних положень і переконань представників консервативного, системного, еволюційного, синергетичного, комплексного, процесного, ресурсного, комерційного, антропоцентричного, природоохоронного і інтегрального підходів дозволило встановити неодностайність уявлень щодо трансформаційного потенціалу циркулярної економіки  для реалізації зеленого, енергетичного переходів і досягнення кліматичної нейтральності та сталого розвитку. Як контроверсійну визначено дискусію з приводу т.зв. примусового «озеленення» міжнародних ринків капіталу, міжнародних фінансів та інвестицій, державної допомоги (субсидій та закупівель), в тому числі, для заохочення розвитку циркулярної економіки. Запропоновано розпочати дискусію відносно розробки алгоритму включення майбутніх економічних вигод від адаптованих циркулярних бізнес-моделей в оцінку бізнесу та адекватного відображення їх у бухгалтерських звітах, щоб убезпечити інвесторів від невиважених інвестиційних стратегій, відтак особливої гостроти набуває питання віднесення інвестицій у циклічний виробничий процес до класу нематеріальних активів з огляду на те, що вигоди для компаній та суспільства будуть відчутними лише у довгостроковій перспективі.  Перспективним з позицій фінансування ЦЕ є дослідження категорій «сталого інвестування» та «еко-дружнього інвестування». Відзначено відчутний брак досліджень, які пов'язували б ЦE зі стійким інвестуванням в цілому. І хоча  ЦE постає як один із головних бенефіціарів мегатенденції сталого інвестування, на рівні компаній не зафіксована тенденція до зростання обсягу їхнього фінансування «сталими інвесторами», а також не встановлено, що циркулярна діяльність компаній ставала у нагоді при отриманні фінансування, а також що компанії активно започатковують фонди сприяння розвитку ЦE. Стверджується, що інвестиції в економіку замкнутого циклу можуть сприяти досягненню кількох цілей сталого розвитку, а відтак зелені фінанси і сталі фінанси можна розглядати як складові циркулярних фінансів.  Розглянуто потенціал використання CBDCs для розвитку економіки замкнутого циклу. Особливого інтересу заслуговує розробка лінійки зелених цифрових фінансів, в тому числі, на основі CBDS. Подальше дослідження впливу факторів навколишнього середовища, соціальної сфери та управління (ESG) на формування міжнародного бізнес-середовища відіграватиме важливу роль в озелененні практики управління активами.  Оцінено обсяг інвестицій в розвиток циркулярної економіки в державних пакетах зелених стимулів. Встановлено, що зелена економіка стимулює трансформаційні зрушення в царині міжнародних фінансів, ініціюючи розвиток нового класу фінансових активів: (1) зелених фінансів; (2) сталих фінансів; (3) фінансів для розвитку біоекономіки; (4) фінансів для енергетичного переходу; (5) фінансів для циркулярного переходу; (6) кліматичних інвестицій; (7) низьковуглецевих інвестицій; (8) інвестицій у розвиток альтернативної енергетики; (9) еко-дружніх інвестицій.