НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОБРОБУТУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Анотація

У статті проведоно дослідження науково-теоретичних аспектів добробуту територіальних громад в контексті децентралізації та місцевого розвитку.  Досліджено та проаналізовано теоретичне обгрунтування територіальної громади, а саме визначено, що територіальна громада це тип соціально-економічної системи, компоненти якої всебічно взаємопов'язані, розташовані на значній території та витрачають значні ресурси на забезпечення власного розвитку.  Потреба держави у регулюванні добробуту мешканців громади вимагає використання функціональної системи регіонального управління. Це забезпечує оптимальну взаємодію між регіональною владою, органами місцевого самоврядування та державою. Надано обґрунтування щодо визначення добробуту територіальної громади. Автори розглядають добробут як комплексний показник, що включає економічний розвиток, соціальну згуртованість та екологічну стійкість. Добробут громади - це комплексне поняття, що охоплює всі сфери життя - від соціальної справедливості до збереження довкілля. Він визначається не лише об'єктивними факторами, а й відчуттям спільноти та задоволенням потреб її членів. Виокремлено основні характеристики, що визначають добробут громади. Представлено взаємоузгодження різних складових добробуту. Серед методів регулювання розвитку територіальних громад слід розрізняти правові, економічні, організаційні та фінансові методи. У статті проаналізовано основні внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на добробут громад, зокрема управління ресурсами, людський капітал, державну політику та екологічні виклики. Визначено шляхи підвищення рівня добробуту через розвиток економіки, поліпшення соціальної сфери та впровадження екологічних ініціатив. Зазначено, що необхідним результатом є досягнення громадою високого рівня добробуту, що сприяє реалізації цілей розвитку кожного місцевого мешканця та стає ланцюгом комунікації, який має позитивний ефект.