ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИВЕДЕННЯ БАНКІВ З РИНКУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-47Ключові слова:
активи, оцінка, способи виведення, банк, ліквідація, регулювання, продаж, ефективність, інвесторАнотація
Для України в умовах турбулентності економіки та невизначеності на фінансовому ринку важливим завданням є пошук шляхів запобігання ситуаціям, коли збитки від ліквідації неплатоспроможних банків становлять значно більшеніж доходи від реалізації активів збанкрутілих банків. Для цього важливим завдання постає трансформація системи врегулювання банків, в тому числі щодо вибору способів врегулювання на противагу ліквідації, а також вдосконалення підходів в межах цих процедур з управління та продажу майна (активів) неплатоспроможних банків. В межах такого підходу важливо забезпечити вибір способу врегулювання який би сприяв максимальному задоволенню вимог кредиторів банку різних черг, та визначення справедливої та якісної оцінки банківських активів.
Повноваження щодо врегулювання банків вднесено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який у своїй діяльності керується способами виведення банків з ринку визначенних законодавчо. Проте більшість вітчизнянних банків виведених з ринку були ліквідовані. Вкладники, кредитори, банківська система, Фонд зазнали значних економічних втрат, репутаційних ризиків та втрату довіри до банків та органів нагляду та врегулювання. З метою уникення в майбутньому таких негативних наслідків варто вже сьогодні, в кризових умовахвоєнного стану, шукати шляхи розв’язання цих питань.
В роботі запропонована авторська методика оцінки ефективності врегулювання банків. На фактичному практичному матеріалі надано оцінку ефективності процедур реалізації активів банків, що віднесені до категорії неплатоспроможних і щодо яких не застосовано способи їх виведення з ринку. Доведено, що не для всіх активів може бути застосовано правило продажу за оціночною вартістю. За результатами порівняння оціночної вартості активів та ціни інвестора (конкурсної пропозиції) виявляється, що іноді більш доцільно прийняти пропозицію інвестора, що менше за оціночну вартість на етапі відкритого конкурсу, ніж реалізувати такі активи в майбутньому за ще меншою ціною ніж ціна інвестора. В такому випадку Фонд, а отже, і вкладники, зазнають втрату економічної вигоди.