ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР В МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-39Ключові слова:
молочне скотарство, кооперація, ефективність виробництва молока, конкурентоспроможністьАнотація
Сучасний стан вітчизняної молочної галузі можна охарактеризувати як кризовий, що пов’язано зі скороченням поголів’я молочного стада ВРХ, зменшенням обсягів виробництва молока, що, в свою чергу спричиняє зниження конкурентоспроможності підприємств–виробників молока та є реальною загрозою для продовольчої безпеки країни. Поряд із насиченням ринків необхідними обсягами молока постає проблема забезпечення належної якості молочної сировини та продуктів її переробки. Вирішення проблеми підвищення якості молочної продукції як для внутрішнього, так і зовнішнього споживання сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників молочної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Світовий досвід доводить економічну доцільність висококонцентрованого молочного скотарства. Технологічна оснащеність молочних ферм з високою концентрацією поголів’я дозволяє поряд зі збільшенням продуктивності молочних корів забезпечувати відповідний рівень якості молока, що є наразі стратегічним завданням для агропромислового сектору України. В той же час дрібнотоварні виробники виявились особливо значимими в період повномасштабних воєнних дій. З метою забезпечення їх конкурентоспроможного розвитку вважаємо необхідним сприяти їх об’єднанню за галузевим принципом. Дієвим інструментом, що довів свою ефективність в провідних країнах світу, є кооперація. Завдяки сумісному використанню ресурсної бази учасники кооперативів отримають більш широкі можливості для формування сталих каналів збуту, налагодження жорсткого контролю за якістю молочної сировини і готової продукції, що в підсумку забезпечить їм конкуренті переваги на ринку. Специфікою молочних кооперативів вважаємо можливість забезпечити своїм учасникам економію за рахунок ефекту масштабу, не посягаючи на самостійність реалізації ними управлінських функцій в процесі виробництва. Формування інтересу у дрібних товаровиробників до кооперування, безумовно, потребує суттєвої державної підтримки.