ВИЗНАЧЕННЯ ПЛИВУ ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Сучасні системи управління підприємствами можуть бути ефективними лише тоді, коли вони адаптовані до динаміки як зовнішнього, так і внутрішнього середовища бізнесу та забезпечують своєчасні зміни всіх процесів для реалізації нових проєктів, що використовують нові можливості або мінімізують загрози та ризики. Одним з постулатів концепції розвитку підприємства є збалансований облік інтересів та очікувань стейкхолдерів організації під час здійснення діяльності. Тому необхідна формалізація функцій та обов’язків щодо комунікації із зацікавленими сторонами, збору інформації та пріоритетів потреб стейкхолдерів. Взаємодія із зацікавленими сторонами має бути не разовою процедурою, а безперервним процесом, що супроводжує етапи планування, здійснення заходів і формування звітності. Очевидно, що навіть у компаніях, які не дотримуються цих принципів у своїх стратегіях, існують механізми взаємодії зі стейкхолдерами. Виявлення зацікавлених сторін часто є недооціненим аспектом стратегічного планування стійкості та включає визначення внутрішніх і зовнішніх зацікавлених сторін. Менеджери компанії мають розуміти, які стейкхолдери здатні вплинути на її діяльність, і наскільки вони зацікавлені у її процвітанні. Цей крок дозволяє виявити первинну групу стейкхолдерів, інтереси яких мають ставитися у пріоритет, і, отже, їх слід залучати до процесів прийняття рішень для підприємства. Під час розроблення стратегії компанії варто ознайомитися з їхньою думкою, дати можливість брати участь у обговоренні управлінських питань. Оптимальна взаємодія одночасно з усіма стейкхолдерами досить складна і проблематична, адже відносини між стейкхолдерами часто важко описати кількісно – це нелінійні взаємозв’язки, які також одночасно перебувають у мережевій взаємодії з іншими агентами мережі. Знаходження оптимального балансу задоволення інтересів стейкхолдерів дозволить підприємству розробити оптимальний план поведінки. Результати ефективної роботи механізму управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами виражаються в економічних результатах – зростанні вартості бізнесу, оптимізації доходів, витрат, віддачі від інвестицій, і у результатах, які визначають успіх підприємств у майбутньому, – розвиток бренду, підвищення моральної відповідальності співробітників, поліпшення якості персоналу, який наймають, розвиток ефективної логістики, підвищення стійкості бізнесу шляхом найкращого управління ризиками.