СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ: ТЕОРЕТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Анотація

Сталий національний економічний розвиток передбачає збалансованість сукупного попиту і сукупної пропозиції. Уряд країни випрацьовує економіко-правові механізми для досягнення макроекономічної рівноваги на протидію чинникам, що можуть її порушити. До передумов макроекономічної нестабільності слід віднести екзогенні (природні та воєнно-політичні) та ендогенні (макроекономічна циклічність розвитку). Через поєднання даних чинників досягнення національної макроекономічної рівноваги є актуальною науково-практичною задачею для економістів вчених, що досліджують макроекономіку, а також політиків і урядовців. Ключові питання, на які необхідно одержати відповідь, полягають у довжині циклу, темпах рецесії і саме головне –напрацюванню дієвих механізмів відновлення макроекономічної рівноваги та її тривалого утримання.

Дослідження сталого національного економічного розвитку передбачає циклічність. ЇЇ можна розглядати самостійний процес з точки зору прояву саморегулювання ринкової економіки, коли дією ринкових механізмів рівновага відновиться через певний проміжок часу, а також як процес спаду бізнес-активності, який можна як явище науково-практично вивчати та виділити відповідно ефективну макроекономічну стратегію урядової політики. З метою пришвидшеного і контрольованого проходження економічного циклу та напрацювання дієвих урядових інструментів вчені вивчають суть і причини макроекономічної нестабільності, прояви безробіття і інфляції. Циклічність слід розглядати як рух національної економіки, форму її розвитку і удосконалення. Соціально-економічний цикл передбачає коливання макроекономічної кон’юнктури (рівня зайнятості, виробництва та цін) від спаду до підйому на фоні загальної тенденції динаміки валового внутрішнього продукту. Успішність урядової макроекономічної політики визначається причиною кризи, ступенем державного регулювання економіки, можливостей використання результатів науково-технічного розвитку та співвідношення часток реального і невиробничого секторів економіки. Такий підхід передбачає теоретичну інтерпретацію та статистичне оцінювання соціально-економічних циклів.

В статті розглянуто основні аспекти теоретичної інтерпретації соціально-економічних циклів. Здійснено огляд наукових праць провідних макроекономістів стосовно дослідження сутності та проявів циклічності в економіці, соціальному житті суспільства, а також приділено увагу питанням взаємозв’язку розвитку економік різних країн в умовах глобалізації. Виділено основні чинники циклічних коливань та їх періодичність, наведено основні теоретичні положення економічної циклічності.

В статті наведено методику статистичного оцінювання соціально-економічних циклів та виділення окремих його фаз (рецесія, підйом) на основі застосування методу статистичних рівнянь залежностей та методу комплексних статистичних коефіцієнтів. Методом статистичних рівнянь залежностей встановлено наявність зв’язку між результативною ознакою (ВВП, млрд. доларів США, y) та двома чинниками: «Зовнішній борг, млрд. доларів США, x», «Кількість зареєстрованих безробітних, тис. ос., z». Визначено, що чинник «Зовнішній борг, млрд. доларів США, x» відіграє головну роль у формуванні результативного показника (ВВП). Обґрунтовано, що при збільшенні значення «ВВП, млрд. доларів США» на 1 млрд. дол. США очікується зростання чинника «Зовнішній борг, млрд. доларів США» на 0,63 млрд. доларів США, а при збільшенні значення «ВВП, млрд. доларів США» на 1 млрд. дол. США очікується зменшення значення чинника «Кількість зареєстрованих безробітних, тис. ос.» на 5,43 тис. ос. Досліджено на основі двох зазначених методів циклічність та виділено дві фази циклу розвитку економіки України: 2008-2009 рр. та 2013-2015 рр. Одержано узагальнення стосовно наявності фази економічного семирічного циклу.