МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ КАДРОВОЮ БЕЗПЕКОЮ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-342-3(2)-7Ключові слова:
кадрова безпека, стратегічне управління, людський капітал, конкурентоспроможність, модель управління, кадрові ризикиАнотація
У статті досліджено теоретичні та прикладні підходи до управління кадровою безпекою в умовах зростаючої турбулентності економічного середовища. Акцент зроблено на трансформації ролі кадрової безпеки – від вузько функціонального захисту до стратегічного ресурсу забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Проаналізовано сучасні наукові підходи до проблематики кадрової безпеки, виділено три основні моделі управління: оперативно-захисну, функціонально-інституційну та стратегічно-орієнтовану. Здійснено їх порівняльну характеристику за ключовими критеріями, такими як фокус управління, тип загроз, інструментарій, роль персоналу та рівень гнучкості.
Обґрунтовано необхідність розробки інтегрованої моделі управління кадровою безпекою, яка поєднує захисні, аналітичні, соціально-психологічні та стратегічні компоненти в єдину систему. Представлено авторську концепцію інтегрованої моделі, яка включає чотири функціональні блоки: аналітично-прогностичний, нормативно-організаційний, соціально-психологічний та ціннісно-стратегічний. Деталізовано методику реалізації моделі, інструменти її формалізації, зокрема запропоновано індикативно-рейтинговий підхід до оцінювання рівня кадрової безпеки, а також поетапну методику реалізації моделі – від діагностики ризиків до інтеграції у стратегію підприємства.
Особливу увагу приділено рекомендаціям щодо адаптації моделі до специфіки окремих секторів економіки України. Встановлено, що запропонована модель є гнучкою, масштабованою та придатною до практичного застосування у промисловості, ІТ-секторі, охороні здоров’я, державному управлінні та малому бізнесі. Інтегрована модель може стати основою для побудови кадрової політики підприємств у кризових та посткризових умовах, сприяючи зменшенню плинності кадрів, посиленню внутрішньої довіри, зростанню адаптивності та ринкових позицій. Отримані результати створюють основу для подальших емпіричних досліджень і розробки механізмів кількісної оцінки ефективності кадрової безпеки в стратегічному контексті.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталія ШАНДОВА, Наталія МЄШКОВА-КРАВЧЕНКО (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.