СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ПРОСТОРОВОЇ АСИМЕТРІЇ РИНКІВ ПТАХІВНИЦТВА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Анотація

Статтю присвячено вивченню соціально-економічних аспектів наявності просторової асиметрії ринків птахівництві на регіональному рівні. Мета статті – аналіз теоретико-методичних основ забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів та дослідження впливу на нього просторових асимтерій ринків птахівництва.

Дослідження показало, що соціально-економічний розвиток регіонів це об'єктивний процес системних і позитивно спрямованих змін, які охоплюють соціально-економічні, організаційно-економічні та техніко-економічні параметри функціонування регіонів, що сприяють підвищенню рівня та якості життя населення. Соціально-економічний розвиток регіонів передбачає кілька ключових компонентів, зокрема зростання виробництва та доходів, трансформації в інституційній та соціальній структурах суспільства, інфраструктурні поліпшення, зміни в суспільній свідомості, забезпечення сталості навколишнього середовища та підтримку малих і середніх підприємств.

Дослідження обсягів виробництва свійської птиці та кількості птахівничих підприємств за регіонами країни показав значні диспропорції в рівні розвитку окремих областей. Виявлено, що значна частина птахівничих підприємств зосереджена в окремих регіонах, що створює дисбаланс у розподілі економічних ресурсів між територіями. Визначено, що регіональна просторова асиметрія на ринку птахівництва є результатом взаємодії численних факторів, серед яких природні умови, інфраструктура, інвестиційна привабливість, кадровий потенціал, державна підтримка, попит на продукцію та технологічний рівень розвитку галузі. Ці фактори визначають концентрацію виробничих потужностей у деяких регіонах і сприяють нерівномірному розвитку птахівництва на території країни.

В статті обґрунтовано аспекти впливу концентрації птахівничих підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів з різним рівнем цієї концентрації. Регіони з високим рівнем концентрації птахівничих підприємств характеризуються зростанням обсягів виробництва, підвищенням рівня зайнятості, збільшенням податкових надходжень до місцевих бюджетів, а також покращенням рівня життя населення. Однак такі регіони також стикаються з проблемами, пов'язаними з високим рівнем забруднення навколишнього середовища, що вимагає заходів для екологічної реабілітації. У свою чергу, регіони з низьким рівнем концентрації птахівництва мають обмежені можливості для розвитку бізнесу, низький рівень зайнятості, що спричиняє зростання міграції та падіння купівельної спроможності населення. У таких регіонах також існують труднощі з фінансуванням соціальних проектів та залученням інвестицій, що ускладнює забезпечення сталого розвитку. Водночас, у таких регіонах спостерігається менший рівень забруднення навколишнього середовища і стабільна структура населення.