ОРІЄНТИРИ ПОЛІТИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті у фокусі уваги перебувають питання збереження та розвитку людського капіталу України в умовах повномасштабної війни. Наголошується на екзистенційних викликах рівня національної безпеки та стійкості України, як от – швидка і велика за обсягами зовнішня міграція українців, масштабні обсяги внутрішньо переміщених осіб та актуалізація проблем подолання соціальної вразливості населення, руйнування помешкань, соціальної і житлово-комунальної інфраструктури на великій площі території країни, погіршення якості життя та значні труднощі і соціальна проблематика на етапі повоєнної відбудови нашої держави. Саме тому метою дослідження стало узагальнення джерел та наслідків втрати, а також визначення орієнтирів державної політики збереження людського капіталу України в умовах повномасштабної війни. Зроблено висновки, що головними напрямами формування та реалізації державної політики збереження людського капіталу України слугують: (1) регулювання міграційних процесів та інгібування міграційних втрат; (2) ведення проактивної політики подолання соціальної вразливості населення; (3) усунення диспропорцій та збалансування провідних характеристик функціонування регіональних ринків праці; (4) створення передумов для зростання ділової активності населення, розвитку підприємництва і самореалізації населення; (5) нарощення людського капіталу засобами проактивної молодіжної політики, особливо у сферах освіти, науки, культури і мистецтва.