ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті здійснено обґрунтування теоретико-методологічних засад формування та функціонування механізмів управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Встановлено, що земельні ресурси, як об'єкта управління, передбачає врахування особливостей їх участі в економічному обігу, а також економічних, екологічних та соціальних аспектів відтворення розміщених у виробничо-комерційних процесах ресурсів. Обгурунтовано, що основним критеріями ефективного землекористування аграрних підприємств є отримання достатніх для розширеного відтворення авансованого капіталу виробничих результатів у вигляді вироблених обсягів сільськогосподарської продукції за умови покращання агроекологічного стану сільськогосподарських угідь та досягнення належного рівня доходів землевласників. Визначено, що одним з ключових заходів в системі управління використанням земельних ресурсів є розміщення сівозмін з урахуванням виробничої та товарної спеціалізації аграрних підприємств. Встановлено, що елементами механізму сталого землекористування можна виділити не тільки економічну та екологічну складові, а й механізми моніторингу та оцінки земельних ресурсів, а також фінансові механізми відшкодування збитків навколишньому середовищу. Виділено чотири заходів щодо покращення використання земельних ресурсів в рамках механізму управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств: покращення стану земельних ресурсів аграрних підприємств; скорочення вилучення угідь із сільськогосподарського обороту, компенсація втрат з боку несільськогосподарських користувачів, зменшення забруднення земельних ресурсів; використання вільних земель, придатних в аграрному плані; раціоналізація використання земельного фонду з точки зору кінцевих результатів сільськогосподарського виробництва.