ВПЛИВ ФРОНТИРНИХ ЗОН ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ

Автор(и)

  • Роман СТАДНІЙЧУК Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая Автор https://orcid.org/0009-0004-7614-231X

DOI:

https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-328-59

Ключові слова:

публічне управління, фронтирні зони, соціальні конфлікти, бізнес, ефективність, розвиток

Анотація

У статті досліджується вплив фронтирних зон публічної політики на розвиток соціальних конфліктів у сучасному суспільстві. Розглядаються ключові аспекти взаємодії між державними структурами та суспільством, які включають у себе процеси формування та реалізації громадських інтересів, вплив лідерів та ідеологів, технології медіа та комунікації. Аналізуються різні фронтирні зони, такі як процеси прийняття рішень, медійна сфера, інформаційна боротьба, а також взаємодія з громадськістю через різні канали комунікації. Дослідження спрямоване на встановлення механізмів виникнення та розвитку конфліктів у цих зонах та розробку шляхів їх подолання та управління з метою забезпечення стабільності в суспільстві. Результати аналізу можуть бути корисними для розуміння соціальних процесів та розвитку політичних стратегій управління конфліктами у сучасному суспільстві.

Звертаючись до традиційних тлумачень публічної політики, автор обґрунтовує необхідність аналітичної корекції її змісту на основі виявлення універсальних параметрів публічності, які відображають особливий формат відкритих (голосних) відносин держави і суспільства. У цьому контексті виділяються три соціальні простори публічної сфери, кожен з яких визначає можливості реалізації курсу на співучасть громадян у управлінні та посилення соціальної спрямованості урядової політики. Коротко відзначаються особливості реалізації такого варіанту державної публічної політики.

Завантаження

Опубліковано

25.04.2024

Як цитувати

СТАДНІЙЧУК, Р. (2024). ВПЛИВ ФРОНТИРНИХ ЗОН ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 328(2), 390-400. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-328-59