АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА БАР'ЄРІВ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАКТИК СТІЙКОГО РОЗВИТКУ НА АГРО-ПІДПРИЄМСТВАХ

Анотація

Статтю присвячено аналізу можливостей та бар'єрів для впровадження практик стійкого розвитку на агро-підприємствах. Метою дослідження є аналіз, систематизація та удосконалення наявного теоретико-методичного забезпечення щодо впровадження практик стійкого розвитку на агро-підприємствах. В статті розглянуто сучасні тенденції впровадження принципів стійкого розвитку в аграрному секторі, акцентуючи увагу на їхній значущості для забезпечення соціально-економічної стабільності. В дослідженні представлено комплексний підхід до управління підприємствами, що включає економічні, соціальні та екологічні аспекти. Обґрунтовано, що реалізація принципів стійкого розвитку сприяє не лише підвищенню конкурентоспроможності підприємств, а й забезпеченню продовольчої безпеки та збереженню природних ресурсів. Аналізу літературних джерел підтвердив важливість інтеграції стійкого розвитку в стратегії агропідприємств. Виявлено, що стійкий розвиток підприємства є не лише вимогою сучасності, а й стратегічною необхідністю для адаптації до змінюваних умов ринку. Дослідження також дозволило виявити основні виклики на шляху реалізації стратегії стійкого розвитку, серед яких фінансові обмеження, недостатня обізнаність управлінців і відсутність державної підтримки. Стаття підкреслює, що економічний аспект стійкого розвитку забезпечує фінансову стабільність і підвищення ефективності управління ресурсами, тоді як соціальний аспект акцентує на створенні сприятливих умов праці та підвищенні соціальної відповідальності. Екологічний аспект, в свою чергу, фокусується на зменшенні негативного впливу підприємств на довкілля через впровадження енергоефективних технологій і практик циркулярної економіки. Запропоновано методичні рекомендації щодо впровадження практик стійкого розвитку, що включають оцінку впливу діяльності підприємства, формування стратегічних цілей та інвестування в інноваційні технології. Впровадження політики корпоративної соціальної відповідальності і забезпечення рівного доступу до можливостей для всіх співробітників також є важливими аспектами для досягнення стійкого розвитку. Дослідження підтверджує, що інтеграція стійкого розвитку є ключовим елементом не лише для економічної ефективності підприємств, але й для соціального добробуту суспільства в цілому.