КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ЯК ФАКТОРУ ЗАГОСТРЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ

Анотація

Мета статті полягає у встановленні теоретичних взаємозалежностей між технологічним розвитком та проблемою загострення нерівності. Встановлено, що технологічний розвиток є результатом сукупності керованих цілеспрямованих дій, що передбачають зміну технологічних укладів, що призводить до зміни в формах прояву національної, міжнародної та глобальної нерівності. Теорії і моделі макрорівня визначають ненейтральний напрям технологічних змін і описують спосіб, в який впровадження нових технологій формує запит на висококваліфіковану робочу силу, яка сприяє підвищенню продуктивності праці і капіталу, що знаходить вираз у збільшенні відмінностей у заробітній платі між висококваліфікованими та низькокваліфікованими працівниками, і у підсумку збільшує прояви національної нерівності та міжнародної нерівності. Ряд теорій мезорівня розглядають механізми впливу соціотехнічних режимів та технологічних переходів на соціальний розвиток, досліджуючи способи, в які зміни технологій, соціальних практик, інститутів та ринкових механізмів можуть зменшувати прояви нерівності. Відповідно, дані теорії закладають підвалини до переосмислення неокласичної інтерпретації поняття «справедливість», і уможливлюють розгляд інновацій не лише з позицій сталого розвитку, але й інклюзивного  зростання, коли інновації сприяють досягненню більш «справедливих» результатів, а не збільшують нерівність. Серед теорій мезорівня умовно можуть бути виокремлені два напрямки: (1) дослідження багаторівневої перспективи (англ. multi-level perspective) для опису та аналізу довгострокових перехідних процесів та розуміння того, як політичні ініціативи можуть підтримувати переходи; (2) стратегічного управління нішами (strategic niche management), яке передбачає, що сталому інноваційному розвитку сприяє створення технологічних ніш або «захищених просторів», які дозволяють експериментувати із впровадженням нових технологій (експерименти з новими соціотехнічними конфігураціями) та нівелювати негативні побічні ефекти. Відтак теорії мезорівня адаптивні для аналізу інноваційної політики, і дозволяють заздалегідь оцінити її ймовірний вплив та розробити нові інституційні важелі впливу на соціально-економічний розвиток. Теорії мікрорівня не пояснюють взаємозалежність технологічного розвитку та нерівності, але фокусуються на дослідженнях мікропроцесів, які впливають на динаміку інновацій та їхньої дифузії, що результується у технологічному розвитку як такому, безвідносно до країн чи регіонів.