ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНИМ ПІДПРИЄМНИЦТВОМ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою у вдосконаленні стратегічних підходів до управління інноваційно-екологічними процесами в підприємницькій діяльності, з урахуванням національних особливостей, глобальних екологічних трендів та необхідності гармонізації економічних і екологічних інтересів. Наукова новизна полягає в розробленні цілісної концепції стратегічного управління інноваційно-екологічним підприємництвом, яка інтегрує принципи сталого розвитку, інноваційного менеджменту та екологічного прогнозування.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для формування ефективних стратегій підприємств, спрямованих на екологічну модернізацію, підвищення конкурентоспроможності та відповідальність перед суспільством і довкіллям.

В умовах екологічної нестабільності та  зростаючого тиску міжнародних екологічних стандартів, стратегічне управління інноваційно-екологічним підприємництвом набуває особливої актуальності для України. Підприємства, що впроваджують екологічні інновації, змушені діяти в умовах нестабільного правового регулювання, обмежених фінансових ресурсів, а також недостатньо сформованої екологічної свідомості у бізнес-середовищі. За таких умов надзвичайно важливим є формування стратегічного бачення розвитку інноваційно-екологічного підприємництва, яке б забезпечувало не лише економічну ефективність, але й збереження довкілля.

Метою дослідження є обґрунтування та розробка теоретико-методичних аспектів формування системи оцінки стратегічного управління інноваційно-екологічним підприємництвом.

На сучасному етапі стратегічне управління інноваційно-екологічним розвитком підприємств набуває особливої значущості, оскільки поєднує економічну ефективність із екологічною відповідальністю.

Аналіз статистичних даних за 2022–2024 роки показав тенденцію до скорочення кількості підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, у більшості регіонів України. Це свідчить про поступову екологізацію виробництва, модернізацію технологій та підвищення ефективності екологічного менеджменту. Водночас спостерігається суттєве зростання патентної активності, особливо з боку національних заявників, що вказує на посилення інноваційного потенціалу економіки.

У 2024 році кількість заявок на винаходи та корисні моделі зросла більш ніж на третину порівняно з попереднім періодом, що є ознакою активізації прикладних розробок у сфері екологічних технологій. Виявлено, що ключовими чинниками стратегічного розвитку підприємств стають інтеграція екологічних стандартів у системи управління, впровадження цифрових інструментів моніторингу, а також розвиток партнерських кластерів. Таким чином, інноваційно-екологічне підприємництво формується як важлива складова сталого економічного зростання України.

У результаті проведеного дослідження обґрунтовано, що стратегічне управління інноваційно-екологічним підприємництвом є ключовим інструментом формування конкурентних переваг підприємств в умовах сталого розвитку, цифрової трансформації та екологічних викликів.

Результати дослідження можуть слугувати підґрунтям для формування ефективних стратегій розвитку українських підприємств у поствоєнний період із фокусом на екологічну модернізацію, зростання патентної активності та розвиток міжсекторальних партнерств і кластерних утворень.