СВІТОВИЙ ЗЕРНОВИЙ РИНОК В КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ І ГЛОБАЛЬНИХ АСИМЕТРІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-346-5-93

Ключові слова:

глобальні асиметрії, глобальні економічні дисбаланси, національні економічні стратегії, національні стратегії забезпечення продовольчої безпеки, світовий ринок зерна, глобальне управління ринками, національне регулювання в ринкових умовах, продовольча безпека, структуроутворююча роль світового ринку зерна, зернова логістика, інфраструктура зернового ринку, інституції світового ринку зерна, експортний зерновий потенціал, зерновий ринок України, ТНК і мультинаціональні корпорації на ринку зерна

Анотація

Стаття присвячена аналізу системного, структуроутворюючого характеру світового ринку зерна в світовій економіці, міжнародній торгівлі та фактора глобальної економічної трансформації. Розглянуто історичний, теоретичний та інституційний контекст  його формування, товарну структуру й географічну диверсифікацію, а також основні функціональні характеристики. Визначено, що світовий ринок зерна виступає стратегічним елементом глобальної продовольчої системи, який забезпечує перерозподіл ресурсів, підтримує економічну стійкість і впливає на світові торговельні баланси. Проаналізовано вплив геополітичних ризиків, кліматичних змін, цифровізації логістичних процесів та інновацій на динаміку зернового ринку. Доведено, що підвищення його ефективності потребує розвитку інфраструктури, для переробки зерна, розвитку логістики, комплексного обслуговування процесів, застосування цифрових технологій та міжнародної кооперації, що зумовлює роль зернового ринку як структуроутворюючого елементу національної і світової економіки.

Окрему увагу приділено проблемі посилення проявів глобальних дисбалансів і глобальної асиметрії, за яких світовий ринок зерна потребує солідарного регулюючого впливу. Інституалізація такого впливу відбувається за ліберальними правилами, що призводить до формування ринково-вмотивованих центрів управління, орієнтованих на отримання високого економічного ефекту, який досягається, зокрема, шляхом недобросовісної конкуренції на глобальному ринку, та концентрації управлінської влади у низки країн та ТНК. Запропоновано напрями посилення конкурентоспроможності та стійкості зернового сектору світової економіки як структурного чинника глобальної торгівлі й сталого економічного зростання і важеля глобального управління та координуючого впливу.

Посилання

Завантаження

Опубліковано

16.10.2025